Справжнє кохання — це свідомий вибір
Ми з дружиною знайомі зі школи, але зустрічатися почали лише через певний час. Минуло всього кілька тижнів, перш ніж ми зрозуміли, що шалено закохані і хочемо одружитися.
Я був двома руками за. Навіть запропонував одружитись в Лас-Вегасі, де нас моментально б розписали. (Серйозно!) Але Кім була не в захваті від такої ідеї, їй потрібен був час, щоб все спланувати. Я почувався пригніченим. “Ми такі різні, – сказав я тоді. – Тобі подобається все планувати, а я люблю спонтанність”.
Очі Кім округлилися. “Я можу бути спонтанною! – заперечила вона поспішно. – Я можу бути дуже спонтанною. Тобі просто потрібно спочатку сказати мені, коли ти хочеш бути спонтанним, і я запишу це в свій календар”.
Я глянув на неї здивовано, і зрозумів, що вона говорить серйозно. Очевидно, Кім не розуміла, що означає слово “спонтанно”.
Як не дивно, але чим більше я думаю про цю розмову, тим більше розумію, що найпрекрасніше в любові — це коли ти плануєш або вибираєш любити когось.
Кажуть, що справжнє кохання — це бути відданій людині, знаючи про її недосконалість. І це правда.
Коли всі метелики зникають, а день весілля став лише приємним спогадом, ви виявляєте, що одружилися з людиною, яка настільки ж неідеальна, як і ви.
Справжнє кохання — це не тільки ейфорійне, стихійне почуття. Це свідомий вибір, і ви погоджуєтесь любити один одного в радості і горі, в бідності і багатстві, в здоров’ї і хворобі
Звичайно, ви не вибираєте до кого відчувати симпатію, але ви можете вибрати, в кого закохатися і (що ще важливіше) з ким прожити все життя.
Наше суспільство приділяє багато уваги почуттям. Нас вчать завжди слідувати поклику серця і робити те, що воно підказує. Але почуття швидкоплинні.
Справжнє кохання, як Полярна зоря в життєвих складнощах, — воно стійке, непохитне і чесне. Кожного разу, коли ми почуваємось збитими з пантелику, ми черпаємо сили в любові до того, кого обрали.
У житті і так багато спонтанності: відмови, розчарування, втрата роботи, хвороби і безліч інших проблем. Ми не можемо бігти з корабля щоразу, коли на горизонті збираються хмари. Справжнє кохання не залежить від погодних умов.
Коли моїй бабусі було за 50, їй поставили діагноз “розсіяний склероз”. Ця хвороба руйнує нервову систему. Через кілька років бабуся втратила здатність ходити і опинилася прикутою до інвалідного візка. Дідусь, який тоді був начальником поліції, вийшов на пенсію на два роки раніше, щоб піклуватися про неї. Він допомагав їй у всьому — від прибирання будинку і походу до лікарні до приймання ліків та купання.
Розмовляючи про бабусю, мій дідусь якось сказав мамі: “Мені боляче бачити її в такому стані. Знаєш, коли ми одружилися, я думав, що у нас в житті все буде йти як по маслу. Я й уявити не міг, що коли-небудь мені доведеться щодня міняти їй катетер. Але я роблю це, і мені не важко, тому що я її люблю”.
Любов — це щось більше, ніж раптове, ейфорійне почуття.
Справжнє кохання не завжди буває милим та приємним. У більшості випадків воно з засуканими рукавами, брудними руками і потом, що капає з чола.
Справжнє кохання вимагає від нас робити важкі речі: прощати один одного, підтримувати у втіленні заповітних мрій, втішати у важкі хвилини, піклуватися про близьких. Кохати по-справжньому — не просто. Це не те, що ми відчуваємо в день весілля, це почуття набагато сильніше і прекрасніше.
Нещодавно я натрапив на чудову цитату:
Кохання не приходить за бажанням — тільки з волі випадку. Кохання не живе саме по собі — воно результат праці. І кохання не йде саме — це тільки ваш вибір
Кожного разу, коли у нас дружиною виникають проблеми, ми завжди намагаємося вибирати любов. Хоча ми далеко не ідеальні, любов, яка є між нами, більш реальна, ніж усі наші мрії про неї. Тому, яка б неочікувана буря на виникла на нашому шляху, я продовжую любити свою дружину.
Якщо ви справді любите когось (і ця людина любить вас), будьте відданими і будьте готові працювати
Але це буде найцікавіша робота вашого життя.
