Один найстрашніший гріх – нехтувати мозком. Інший – нехтувати почуттями…

Свою історію ми пишемо своїм життям (без чернетки). І кожен автор. А пером для цієї історії життя/любові є наші серця і ніщо їх не замінить.
Ніколи не знаєш, чим закінчиться чергова історія у твоєму житті, але поки вона триває, цінуй кожен момент, кожну секунду, кожну мить…
**************************************************************
Відносини …. Кожен повинен робити свій крок, поки обидва не зіткнуться губами …
Один найстрашніший гріх — нехтувати мозком. Інший — нехтувати почуттями…
Що ж змушує людей зраджувати тим, кого любимо, брехати, щоб виглядати краще, тим, з ким дружимо, постійно скаржитися на життя, але не змінювати його?
Магнетизм, Ненаситність, Жадоба, Заздрість, Ревність, Лінь, Лють…- вони є в кожному з нас. І в той чи інший момент життя видавлює їх з нас… І виявити це в інших набагато простіше як у собі…
І в цьому відповідь, чому буває дізнаєшся щось новеньке про близьких, знайомих, з якими от тільки вчора ділив квадратні метри душі…
*************************************************************
Відносини з жінкою… Про це так часто пишуть в романах… Чому ж так важко буває досягнути гармонії? Ми різні… “Доля жінки – любов, доля чоловіки – свобода. Але жінка отримує любов, лише ставши вільною, а чоловік знаходить свободу, лише навчившись любити”. (з книги Назіпа Хамітова “Таємниці чоловічого і жіночого). І для гармонії, потрібні ЛЮБОВ, мудрість, терпіння, спостережливість… А може…, й талант…, адже почуття знаходяться не внизу живота, а на кінчиках пальців, якими ти торкаєшся до неї. І якщо арфа грає, значить це твій інструмент. Адже пальці неможливо налаштувати. У тебе або є талант, або його немає… «Чоловік стає чоловіком тільки після того, як він завоює любов жінки, заслужить її повагу і збереже її довіру, а без цього він не чоловік». (Грегорі Девід Робертс. “Шантарам”).
Звичайно, кожна людина – всесвіт… Проте, як мінімум, зрозумів декілька загальних речей:
1) з самого початку вона повинна бути не тільки гарною коханкою, а й другом…;
2) її потрібно чути, коли слухаєш, навіть, коли вона говорить ні про що ( з часом навчишся виявляти, що за тим «ні про що» насправді…)… Почнеш учитись розгадувати загадки, знаходяи їх ще більше…;
3) якщо у неї поганий настрій, то слід негайно її обійняти, з’ясувати в чому ж справа, а потім заспокоїти. У чоловіків з цим зовсім по-іншому. Коли у нас паршиво на душі, ми не любимо, коли нас про це запитують, лізуть в душу – такі моменти нам потрібно завжди перехворіти на самоті;
4) якщо вона не просить нас про допомогу, то завжди чекає, коли ми самі запропонуємо… Точніше чекає, коли ми настоїм і допоможемо…) ;
5) якщо набратись терпіння, більше приділяти уваги, то незабаром можна помітити, що поганий настрій у неї буває рідше, а посмішка на обличчі частіше… Кожній, навіть найсильнішій жінці, потрібен чоловік, який крім усього іншого, буде дарувати їй емоції;
6) кожен повинен робити свій крок, поки обидва не зіткнуться губами. Постійно, все життя…;
7) злість, робити щось «у відповідь» – це пити отруту обом з одного келиха. Потрібна мудрість виливати з посудини те, що вбиває, а замість нього наливати те, що п’янить. У відносинах не діє порада про помсту як блюдо, яке подають в холодному вигляді…. Кращим блюдом відносин є ніжність, як блюдо, яке подають у відповідь, але тільки в гарячому вигляді…;
8) що змушує людей зраджувати тим, кого любимо, брехати, щоб виглядати краще, тим, з ким дружимо, постійно скаржитися на життя, але не змінювати його?
Магнетизм, Ненаситність, Жадоба, Заздрість, Ревність, Лінь, Лють…- вони є в кожному з нас. І в той чи інший момент життя видавлює їх з нас… І виявити це в інших набагато простіше як у собі… І в цьому відповідь, чому буває дізнаєшся щось новеньке про близьких знайомих, з якими от тільки вчора ділив квадратні метри душі…
9) саме тому Люблять лише Вільні … Вільний тільки Сильний. Сильний не агресивний. Агресивний завжди слабкий. Слабкий завжди зрадить. Тому що залежний. Залежний не може Любити, Тому що – боїться. Тому що не вільний. … Люблять лише Вільні…
Саме тому у книгах, фільмах, розповідях – чужі історії… Свою історію ми пишемо своїм життям (без чернетки). І кожен автор. А пером для цієї історії життя/любові є наші серця і ніщо їх не замінить …
“Вино із келиха ти пий, пока воно так гарно грає, Живи цінуючи цю мить, бо іншого життя немає…”. Ніколи не знаєш, чим закінчиться чергова історія у твоєму житті, але поки вона триває, цінуй кожен момент, кожну секунду, кожну мить. Один найстрашніший гріх — нехтувати мозком. Інший — нехтувати почуттями…