Ні щастя, ні волі, ні чуда,
ні часу, хоч би про запас.
Живу, все життя непочута,
причетністю вбита до вас.
Ні честі, ні мови, ні згоди,
самі лише смутки і пні.
Коханий мій рідний народе,
ти збудешся врешті чи ні?!
© Ліна Костенко
З душі у душу найкоротша відстань. Чому ж так часто транспорту нема? Ліна Костенко