Є те, що робить нас ЛЮДЬМИ, “сірою масою” чи перетворює в… У кожного свої цінності, свій вибір…

Ми буває забуваємо, що найцінніші скарби, найбільші діаманти ніщо, у зрівнянні з щасливою усмішкою дитини і поцілунком старенької матері! Їм потрібно так мало – частинка добра, частинка серця, щиро подаровані нами…
*************************************************************
«У місті не до людини. Людей немає, є функції: листоноша, продавець, сусід, який заважає. Людиною дорожиш в пустелі» (Антуан де Сент-Екзюпері).
І пустелями стають наші душі…
Нам нав’язують думку, що від нас нічого не залежить, що ми безсилі щось змінити, що й далі маємо залишатися рабами…
Все просто, все залежить від кожного й починається з малого… Гляньмо на цю світлину… Ми не можемо повернути їм молодість, але можемо дати краплину тепла, хоча б щирою повагою…
Тільки ми можемо захистити їх… Тільки почавши з малого, змінившись самі, зможемо змінити щось навколо себе…
Є те, що робить нас ЛЮДЬМИ, “сірою масою” чи перетворює в… У кожного свої цінності, свій вибір…